75-річчя члена-кореспондента НАН України, доктора фізико-математичних наук, професора Петра Петровича Горбика
Анотація
22 липня 2025 р. виповнилось 75 років відомому в Україні і за її межами вченому в галузі хімії функціональних речовин і матеріалів, завідувачу відділу наноматеріалів і заступнику директора з наукової роботи Інституту хімії поверхні ім. О. О. Чуйка НАН України, доктору фізико-математичних наук, професору, члену-кореспонденту НАН України Петру Петровичу Горбику.
Петро Петрович народився в с. Волиця Фастівського району Київської області в сім'ї вчителів. У 1967 р. закінчив зі срібною медаллю Волицьку середню школу. Вищу освіту здобув на фізичному факультеті Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Трудову діяльність розпочав у 1968 р. на кафедрі фізики Київського державного педагогічного інституту ім. О. М. Горького. У 1975 р. переведений на роботу до Інституту напівпровідників АН УРСР, вступив до аспірантури за спеціальністю «фізика твердого тіла». У 1982 р. захистив кандидатську дисертацію «Дослідження властивостей гетеропереходів сульфід міді – твердий розчин системи Zn-CdS» за спеціальністю «фізика напівпровідників і діелектриків».
В Інституті хімії поверхні НАН України Петро Петрович працює з 1986 р. – старшим науковим співробітником (1986–1994), виконуючим обов'язки завідувача лабораторії (1994–1996), провідним науковим співробітником (1996–2002), заступником директора з наукової роботи (2002–2006), виконуючим обов'язки директора (2006–2008), завідувачем відділу (2008–2024) та заступником директора з наукової роботи (2024–по цей час). У 1998–2006 рр. – голова профкому Інституту та член Київського регіонального комітету профспілки працівників НАН України. З листопада 2025 р. – заступник академіка-секретаря Відділення хімії НАН України.
У 1993 р. захистив докторську дисертацію «Твердотільні структурно-неоднорідні системи з функціональними властивостями» за спеціальністю «фізика твердого тіла». Основними напрямками наукової роботи П. П. Горбика є дослідження низькорозмірних твердотільних нерівноважно-конденсованих, структурно-неоднорідних, кластерно-зібраних, корелюючих багатокомпонентних систем на основі активних діелектриків, напівпровідників, високотемпературних надпровідників, речовин з фазовими переходами типу напівпровідник-метал та діелектрик-суперіонік, полімерів; збірки та молекулярного дизайну поверхні наносистем, процесів спрямованої організації приповерхневого шару із заданими властивостями; синтезу нових наноматеріалів і поліфункціональних нанокомпозитів з багаторівневою ієрархічною наноархітектурою, перспективних для використання в електроніці, медицині, біології, оборонній технічній галузі тощо.
На цей час П. П. Горбиком у співавторстві опубліковано понад 1100 наукових праць, із яких 16 книг (2 посібники для студентів ВУЗів), 13 розділів у книжкових закордонних виданнях, понад 470 статей та актуальних оглядів, понад 90 авторських свідоцтв і патентів на винаходи, матеріали доповідей на профільних конференціях.
П. П. Горбик – член Вченої ради Інституту, Наукової ради НАН Укpаїни з пpоблеми «Хімія та технологія модифікування повеpхні» при Відділенні хімії НАН України, секцій «Наноструктуровані та аморфні матеріали» і «Фізика поверхневих явищ та тонких плівок» Міжвідомчої наукової ради «Фізика металічного стану» при Відділенні фізики і астрономії НАН України, заступник голови спеціалізованої вченої ради із захисту докторських дисертацій 26.210.01 та голова спеціалізованої вченої ради із захисту докторських дисертацій 26.210.02 при ІХП ім. О. О. Чуйка НАН України. Він є членом редколегій журналу «Хімія, фізика та технологія поверхні», наукових збірників «Наносистеми, наноматеріали, нанотехно-логії», «Поверхня».
П. П. Горбик був і є керівником низки конкурсних проектів в рамках відповідних державних та академічних науково-технічних програм, Національного фонду досліджень України, Українського науково-технологічного центру, членом організаційних комітетів та активним учасником багатьох національних і міжнародних наукових конференцій. Розвиває нові наукові напрямки, міжнародне співробітництво, готує молоді наукові кадри, виконує громадську роботу, є дійсним членом Академії технологічних наук України. Як науковий керівник і консультант підготував 16 кандидатів наук, доктора філософії та доктора наук, керує роботою 2 аспірантів і докторанта. Викладав спецкурси в КНУ ім. Тараса Шевченка та НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського». Він є гарантом освітньо-наукового рівня програми освітньої діяльності в ІХП ім. О. О. Чуйка НАН України за спеціальністю «прикладна фізика, наноматеріали».
Наукова, організаційна і громадська робота, яку виконував П. П. Горбик, завжди відзначались високою ефективністю. Його нагороджено медаллю «В пам'ять 1500-річчя Києва». За наукові розробки новітніх матеріалів П. П. Горбика нагороджено Державною премією України у галузі науки і техніки, відзнаками і почесними грамотами Президії НАН України.
Співробітники Інституту щиро вітають шановного Петра Петровича та бажають йому міцного здоров’я, подальших творчих здобутків у науковій та педагогічній діяльності.
Авторське право (c) 2025 В. В. Лобанов

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.



