Адсорбція тіаміну на кремнеземах з частково метилсилільованою поверхнею
Анотація
Представлено результати досліджень адсорбції тіаміну на кремнеземах з частково диметил- і триметилсилільованою поверхнею при різних рН водних розчинів.
Посилання
Медицинская химия и клиническое применение диоксида кремния / Под ред. А.А.Чуйко. - Киев: Наукова думка, 2003. – 416 с.
Тертых В.А., Белякова Л.А. Химические реакции с участием поверхности кремнезема, Киев: Наукова думка, 1991. – 264 с.
Паховчишин С.В., Матковський О.К., Юрченко Г.Р., Огенко В.М., Шиманський А.П., Кузема П.А. Гідрофобно-гідрофільні властивості метилкремнеземів// Доп. НАН України. – 2001. – № 9. – С.144-146.
Власова Н.Н., Давиденко Н.К., Шевченко Н.М., Богомаз В.И., Чуйко А.А. Адсорбция тиамина на высокодисперсном кремнеземе// Укр. хим. журн. – 1991. – Т. 57. – С.1277‑1280.
Власова Н.Н., Давиденко Н.К., Богомаз В.И., Чуйко А.А.. Электронные спектры и конформация тиамина, адсорбированного на поверхности высокодисперсного кремнезема// Укр. хим. журн. – 1992. – Т. 58. – С.621-623.
Покровский В.А., Власова Н.Н., Давиденко Н.К., Кулик Т.В., Богомаз В.И. Масс-спектрометрическое исследование термолиза тиамина, свободного и адсорбированного на поверхности высокодисперсного кремнезема // Укр. хим. журн. – 1993. – Т. 59. – С.1257-1260.
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
