Адсорбція левамізолу на кремнеземах з регульованою гідрофобністю
Анотація
Досліджено адсорбцію левамізолу на кремнеземах, модифікованих диметилдихлор-силаном і триметилхлорсиланом. Методом мас-спектрометрії проаналізовано перебіг термічної деструкції одержаних композитів.
Посилання
Воронков М.Г., Кузнецов И.Г. Кремний в живой природе. – Новосибирск: Наука, 1984. – 155 с.
Лисичкин Г.В., ред. Модифицированные кремнеземы в сорбции, катализе и хроматографии. - М.: Химия, 1985. – 248 с.
Мас-спектрометрія: Навч. посібник для магістрів хім. факультету. – Київ: ВЦ КУ, 1999. – 44 с.
Шемякин М.М., Хохлов А. С., Колосов М.Н., Бергельсон Л. Д., Антонов В. К. Химия антибиотиков. Т.1. - Москва: Изд-во АН СССР, 1961. – 774 с.
Айвазов Б.В. Практикум по химии поверхностных явлений и адсорбции. – Москва: Высшая школа, 1973. - 206 с.
Митрофанов П.П. Практикум по физической и колоидной химии. – Москва: Медгиз, 1950. – 182 с.
Гаврилюк К.В., Горлов Ю.И. Масс-спектрометрические исследования термодесорбции воды метанола с поверхности триметилсилилаэросила // Теорет. эксперим. химия. - 1983. – Т. 19, № 3. – С.364-367.
Козик О.И., Гаврилюк И.М., Покровский В.А., Чуйко А.А. Особенности термических превращений этанола на поверхности кремнезема в исследованиях процесса термолиза адсорбированных красителей // Теорет. эксперим. химия.- 1992.- Т. 28, № 1. - С.87–91.
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
