Распределение волокон в слое нетканого волокнистрого материала в результате многократного иглопрокалывания

  • П. Н. Сорока Інститут хімії поверхні Національної академії наук України
  • Л. Н. Ганюк Інститут хімії поверхні Національної академії наук України

Анотація

Изложен подход к решению задачи о распределении волокон в слое нетканого иглопробивного волокнистого материала в результате многократного иглопрокалывания. В основу подхода взята независимость процесса прокалывания любой из игл. В работе получены выражения для определения массы и процентного содержания (по массе) волокон в каждом из слоев волокнистого материала после их сшивания путем многократного иглопрокалывания.

Посилання

Ганюк Л. Н., Сорока П. Н., Гуняев А. А. // Химия, физика и технология поверхности.— 1993.— См. наст, сб.—С. 145—150.

ОСТ 27—09—262—75. Иглы пробивные.

Опубліковано
1993-06-02
Як цитувати
Сорока, П. Н., & Ганюк, Л. Н. (1993). Распределение волокон в слое нетканого волокнистрого материала в результате многократного иглопрокалывания. Поверхня, (1), 150-152. вилучено із https://surfacezbir.com.ua/index.php/surface/article/view/19
Номер
№ 1 (1993): Хімія, фізика та технологія поверхні
Розділ
Технология поверхности и химическое моделирование
  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.