Адсорбція аліфатичних карбонових кислот на поверхні кремнезему
Анотація
Методами ІЧ-спектроскопії, квантово-хімічними та адсорбційними методами аналізу досліджено взаємодію нижчих членів гомологічного ряду аліфатичних карбонових кислот з поверхнею високодисперсного кремнезему. Одержані величини вільних енергій адсорбції Гіббса та констант адсорбційної рівноваги. Встановлено, що не спостерігається закономірної зміни величини -DGадс в залежності від кількості метиленових груп в молекулі кислоти.
Посилання
Западнюк В.И., Купраш Л.П., Заика М.У., Безверхая И.С. Аминокислоты в медицине. – Киев: Здоровье, 1982.
Якубке Х.-Д., Ешкайт Х. Аминокислоты. Пептиды. Белки. – Москва: Мир, 1985.
Sari A., Soylak M. Equilibrium and thermodynamic studies of stearic acid adsorption on Celtek clay // J. Serb. Chem. Soc. – 2007. – V. 72, № 5. – P. 485 – 494.
Meng M., Stievano L., Lambert J.-F. Adsorption and Thermal Condensation Mechanisms of Amino Acids on Oxide Supports. 1. Glycine on Silica // Langmuir. – 2004. – V. 20. – P. 914 – 923
Basiuk V.A., Gromovoy T.Yu., Khil’chevskaya E.G. Adsorption of small biological molecules on silica from diluted aqueous solutions: quantitative characterization and implications to the bernal’s hypothesis // Origin of Life and Evolution of the Biosphere. – 1995. – V. 25. – P. 375 – 393.
Study of Kinetics and Mechanisms of Some Unimolecular Reactions on Silica Surfaces / V.V. Brei, V.M. Gun'ko, V.V. Dudnik, A.A. Chuiko // Langmuir. – 1992. – V. 8. – P. 1968 – 1973.
Власова Н.Н., Головкова Л.П. Адсорбция аминокислот на поверхности высокодисперсного кремнезема / Коллоидный журнал. – 2004. – Т. 66, № 6. – С. 733 – 738.
Адсорбція та хімічні перетворення коричної кислоти на поверхні високодисперсного кремнезему / Т.В. Кулик, В.М. Барвінченко, Б.Б. Паляниця, О.В. Смірнова, В.К.Погорєлий, О.О. Чуйко // Доповіді НАН України – 2006. – № 6. – С. 138 – 143.
Исследование взаимодействия коричной кислоты с поверхностью кремнезема методом десорбционной масс-спектрометрии / Т.В. Кулик, В.Н. Барвинченко, Б.Б. Паляница, О.В. Смирнова, В.К. Погорелый, А.А. Чуйко // Журн. физ. химии. – 2007. – Т. 81, №1. – С. 88 – 95.
Масс-спектрометрическое исследование кинетики и механизмов реакций алифатических карбоновых кислот на поверхности высокодисперсного кремнезема / Т.В. Кулик, Б.Б. Паляница, Л.Р. Азизова, С.С.Тарнавский // Масс-спектрометрия. – Москва. – 2008. – Т. 5, № 2 – С. 125 – 132.
The general atomic and molecular electronic structure system / M.W. Schmidt, K.K. Baldridge, J.A. Boatz, et. аl. // J. Comput. Chem. – 1993. – V. 14. – P. 1347 – 1363.
Xidos J.D., Li J., Zhu T., Hawkins G.D., Thompson J.D., Chuang Y.-Y., Fast P.L., Liotard D.A., Rinaldi D., Cramer C.J., Truhlar D.G., GAMESOL-version 3.1, University of Minnesota, Minneapolisa, 2002, based on the general atomic and molecular electronic structure system (GAMESS).
Беллами Л., Инфракрасные спектры сложных молекул // Издательство иностранной литературы. – М., 1963. – С. 236.
Spectral database for organic compounds SDBS National Institute of Advanced Industrial Science and Technology (AIST) (http://riodb01.ibase.aist.go.jp/sdbs/cgi-bin/direct _frame _top.cgi).
Адсорбция из растворов на поверхности твердых тел / Под ред. Г. Парфита и К. Рочестера. – М.: Мир, 1986. – 227 с.
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
