Effect of silica matrix morphology on formation of nanozirconia
Анотація
The properties of zirconia coated silicas were studied using XRD, nitrogen adsorption-desorption, and SEM methods. The structure was determined and the influence of the support morphology on formation of nanozirconia on silica substrates was found. The matrix was shown to build up barriers against the formation of large size zirconia crystallites. ZrO2 nanoparticles formed in silica A-380 surface are larger (13 – 32 nm) than those formed on silica gel (3 – 8 nm) or OX-50 (4 – 5 nm) surfaces.
Посилання
Yamaguchi T. Application of ZrO2 as a catalyst and a catalyst suport // Catal. Today. – 1994. – V. 20. – P. 199 – 218.
Получение нанодисперсных порошков диоксида циркония. От новации к инновации / Т.Е. Константинова, И.А. Даниленко, В.В. Токий, В.А. Глазунова // Наука та інновації. – 2005. – Т. 1, № 3. – С. 76 – 87.
Нанопорошки на основе диоксида циркония: получение, исследование, применение / Т.Е. Константинова, И.А. Даниленко, В.В. Токий, Г.К. Волкова, В.А. Глазунова, Н.В. Токий, Н.П. Пилипенко, А.С. Дорошкевич, И.К. Носолев // Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології. – 2004. – Т. 2, № 2. – С. 609 – 632.
Химическая энциклопедия. – М: Большая Российская Энциклопедия, 1998. – 783 с.
Третьяков Ю.Д. Керамика наших дней // Химия и жизнь. – 2002. – № 11. – С. 50–53.
Формирование наночастиц диоксида циркония на кремнеземной матрице / Н.В. Борисенко, В.М. Гунько, И.Я. Сулим, А.Г. Дяченко, Р. Лебода, Я. Скубишевска-Зеба // Химия, физика и технология поверхности. – 2006. – Вып. 11-12. – С. 240 – 253.
Борисенко Н.В., Сулим И.Я., Борисенко Л.И. Модифицирование высокодисперсного кремнезема ацетилацетонатом циркония // Теорет. и эксперим. химия. – 2008. – Т. 44, № 3. – С. 191 – 195.
Киселев А.В., Древинг В.П. Экспериментальные методы в адсорбции и молекулярной хроматографии. – М.: Изд-во Моск. Ун-та, 1973. – 448 с.
Марченко З. Фотоэлектрическое определение элементов. – М.: Мир, 1971. – 501 с. Инструкция № 112-Х. Химико-аналитические методы. Комплексометрическое определение двуокиси циркония в циркониевых минералах и концентратах. – М.: ВИМС, 1972. – 7 с.
Гунько В.М. Влияние природы и состояния поверхности высокодисперсных оксидов кремния, алюминия и титана на их сорбционные свойства // Теорет. и эксперим. химия. – 2000. – Т. 36, № 1. – С. 1 – 29.
Technical bulletin pigments. – Frankfurt: Degussa AG, 1997. – № 11.
Химия привитых поверхностных соединений / Под. ред. Г.В. Лисичкина. – М.: ФИЗМАТЛИТ, 2003. – 592 с.
Кофстад П. Отклонения от стехиометрии, диффузия и электропроводимость в простых окислах металлов. – М.: Мир, 1975. – С. 165 – 179.
CVD-zirconia on fumed silica and silica gel / M.V. Borysenko, V.M. Gun'ko, A.G. Dyachenko, I.Y. Sulim, R. Leboda, J. Skubiszewska-Zięba // Appl. Surf. Sci. – 2005. – V. 242, № 1–2. – P. 1 – 12.
CVD-titania on mesoporous silica gels / V.M. Gun'ko, A.G. Dyachenko, M.V. Borysenko, J. Skubiszewska-Zięba, R. Leboda // Adsorption. – 2002. – V. 8, № 1. – P. 59 – 70.
Adsorption, NMR and thermally stimulated depolarization current methods for comparative analysis of heterogeneous solid and soft materials / V.M. Gun'ko, V.V. Turov, R. Leboda, V.I. Zarko, J. Skubiszewska-Zięba, B. Charmas // Langmuir. – 2007. – V. 23, № 6. – P. 3184 – 3192.
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
