Польова електронна емісія з п'єзоактивного SiO2

  • A. A. Dadykin Інститут фізики НАН України
  • A. G. Naumovetz Інститут фізики НАН України
  • P. P. Gorbic Інститут хімії поверхні НАН України
  • I. V. Dubrovin Інститут хімії поверхні НАН України
  • V. M. Ogenko Інститут хімії поверхні НАН України

Анотація

При средних электрических полях Е<103 В/см получена и исследована стационар­ная холодная электронная эмиссия из образцов SiO2, обладающего заметной пьезо­электрической активностью. Эмиссия стабильна при р>10‑5 Торр и характеризу­ется плотностью тока j>10 А/см . В случае заведомо непьезоактивных образцов из плавленого кварца и сапфира эмиссии не зарегистрировано даже при Е>106 В/см, Результаты объясняются большим (>100) усилением электрического поля у торцов пленок пъезоэлектриков, вследствие чего внутренние поля в приповерхно­стной области достигают значений ~ 10 В/см, достаточных для развития эф­фекта Зинера.

Посилання

Дадыкин A. A. // Письма в ЖЭТФ.- 1997.- 65, № 11, с. 823-827.

Опубліковано
1999-06-07
Як цитувати
Dadykin, A. A., Naumovetz, A. G., Gorbic, P. P., Dubrovin, I. V., & Ogenko, V. M. (1999). Польова електронна емісія з п’єзоактивного SiO2. Поверхня, (3), 51-54. вилучено із https://surfacezbir.com.ua/index.php/surface/article/view/38
Номер
№ 3 (1999): Хімія, фізика та технологія поверхні
Розділ
Статті
  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.