Взаємодія електромагнітного випромінювання з речовиною: деякі напрямки розвитку досліджень та перспективи практичного використання
Анотація
Приведено дані, що характеризують розвиток наукового напрямку, пов’язаного з взаємодією електромагнітного випромінювання з речовиною. Наведені характеристики перспективних для використання в народному господарстві радіопоглинаючих матеріалів.
Посилання
Лагарьков А.Н., Погосян М.А. Фундаментальные и прикладные проблемы стелс-технологий// Вестн. Рос. АН. – 2003. Т. 73, № 9. –С. 848–857 .
Масалов С.А., Рыжак А.В., Сухаревский О.И., Шкиль В.М. Физические основы диапазонных технологий типа "Стелс". – Санкт-Петербург: ВИКУ им. А.Ф.Можайского. –1999. –163 c.
Алексеев А.Г., Штагер Е.А., Козырев С.В. Физические основы технологии Stealth. Санкт-Петербург: Изд. ВВМ . – 2007. –283 с.
Опубліковано
2010-08-28
Як цитувати
Makhno, S. N., & Gorbyk, P. P. (2010). Взаємодія електромагнітного випромінювання з речовиною: деякі напрямки розвитку досліджень та перспективи практичного використання. Поверхня, (2(17), 14-18. вилучено із https://surfacezbir.com.ua/index.php/surface/article/view/396
Номер
Розділ
Теорія хімічної будови і реакційної здатності поверхні.
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
