Математичне моделювання кінетики росту кристала гідроксиапатиту
Анотація
Розроблено математичну модель кінетики росту кристалів гідроксиапатиту, яка дає змогу проаналізувати вплив зміни кількості речовини вихідних реагентів і температури синтезу на розміри частинок. За допомогою квантовохімічних розрахунків отримані масиви залежностей термодинамічних параметрів в функції температури та виведені їх поліноми. Проведений чисельний експеримент та отримані характеристики динаміки зміни кількості частинок за розмірами для різних температур синтезу .
Посилання
Соловьев М.Е., Соловьев М.М. Компьютерная химия. – M.: СОЛОН-Пресс. – 2005. – 536с.
Fiorentini V., Methfessel M. Extracting convergent surface energies from slab calculations // J. Phys. Condens. Mater. –1996. – V.8, N 36. – Р.6525–6529.
Onuma K., Ito A. Cluster growth model for hydroxyapatite // Chem. Mater. – 1998. – V.10. – Р.3346–3351.
Onuma K. Recent reseach on pseudobiologycal hydroxyapatite crystal growth and phase transition mechanisms // Progr. in Cryst. Growth Character. Mater. – 2006. – V.52. – Р.223–245
Кубасов А.А. Химическая кинетика и катализ. – Москва: Изд-во Моск. ун-та. – 2004. – 302с.
Эмануэль Н.М., Кнорре Д.Г. Курс химической кинетики. – Москва: Высш. шк. – 1984. – 463 с.
Эткинс П. Физическая химия. – Москва: Мир. – 1980. – 1145с.
Hayek E. Newsely pentacalcium monohydroxyorthoposphate (hydroxyapatite) // Inorg. Synth. – 1963. – V.7. – P. 63–65
Ануфриев И.Е. Самоучитель Matlab 5.3/6.x. – СПб.: БХВ-Петербург. – 2003. – 736 с.
Аминова Р.М. Расчеты электронного строения и свойств молекул полуэмпирическими методами квантовой химии. – Казань – 1997. – 71с.
Кобычев В.Б. Квантовая химия на ПК: Компьютерное моделирование молекулярных систем. – Иркутск: Иркут. гос. ун-т. – 2006. – 87 с.
Кобзев Г.И. Применение неэмпирических и полуэмпирических методов в кваново-химических расчетах. – Оренбург: Оренбург. гос. ун-т. – 2004. – 150с.
W. Zhu, P. Wu. Surface energetics of hydroxyapatite: a DFT study // Chem. Phys. Lett. – 2004 – V. 396 – Iss.1–3. – P. 38–42
Desgranges L., Grebille D., Calvarin G., Chevrier G., N. Floquet, Niepce J.-C. Hydrogen thermal motion in calcium hydroxide: Ca(OH)2 // Acta Cryst. – 1993. – V.49. – P. 812‑817.
W. J. McCarthy, D. M. A. Smith, L. Adamowicz, H. Saint-Martin, I. Ortega-Blake / An аb initio Study of the Isomerization of Mg− and Ca−Pyrophosphates // J. Am. Chem. Soc., – 1998. – V.120. – N.24. – Р. 6113–6120.
Schmidt M.W., Baldridge K.K., Boatz J.A., Elbert S.T., Gordon M.S., Jensen J.H., Koseki S., Matsunaga N., Nguyen K.A., Su S.J., Windus T.L., Dupuis M., Montgomery J.A. General atomic and molecular electronic-structure system: Review // J. Comput. Chem. – 1993. – V. 14. – N 11. – P.1347–1363.
Головань А.П., Туров В.В., Барвинченко В.М., Мищенко В.М., Горбик П.П., Шевченко Ю.Б. Наноструктурированные композиты на основе белков костной ткани, высокодисперсного кремнезема и гидроксиапатита // Хімія, фізика та технологія поверхні. – 2007. – Вип. 13. – С. 309.
Бакунова Н.В., Баринова С.М., Шворева Л.И. Влияние температуры синтеза на размер наночастиц гидроксиапатита // Рос. нанотехнологии. – 2007. – Т. 2. – №9–10. – С.102–105.
Pang Y.X., Bao X. Influence of temperature, ripening time and calcination on the morphology and crystallinity of hydroxyapatite nanoparticles // J.Eurор. Ceram. Soc. – 2003. – V.23. – P.1697–1704.
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
