Долідження Cr(acac)3 на поверхні оксидів кремнію та алюмінію методами ТПД–МС, УФ та ІЧ спектроскопії

  • L. Davydenko Інститут хімії поверхні ім. О.О. Чуйка Національної академії наук України
  • B. Mischanchuk Інститут хімії поверхні ім. О.О. Чуйка Національної академії наук України
  • V. Pokrovskiy Інститут хімії поверхні ім. О.О. Чуйка Національної академії наук України
  • I. Babich Університет Твенте
  • Yu. Plyuto Інститут хімії поверхні ім. О.О. Чуйка Національної академії наук України

Анотація

Методами температурно–програмованої десорбційної мас–спектрометрії (ТПД–МС), УФ та ІЧ спектроскопії досліджено механізм взаємодії молекул Cr(acac)3 з активними центрами поверхні оксидів кремнію та алюмінію. Встановлено, що у випадку оксиду кремнію поверхневі гідроксильні групи взаємодіють з Cr(acac)3 з утворенням водневих зв’язків з ацетилацетонатними лігандами. У випадку оксиду алюмінію реалізується донорно–акцепторна взаємодія π–електронів ацетилацетонатних лігандів молекул Cr(acac)3 з координаційно–ненасиченими центрами Al3+ поверхні.

Посилання

Kenvin J. C., White M. G., Mitchell M. B. Preparation and characterization of supported mononuclear metal complexes as model catalysts // Langmure. – 1991. – V. 7. – P. 1198–1205.

Haukka S., Lakomaa E.–L., Suntola T. Chemisorption of chromium acetylacetonate on porous high surface area silica // Appl. Surf. Sci. – 1994. – V. 75. – P. 220–227.

Köhler S., Reiche M., Frobel C., Baerns M. Preparation of catalysts by chemical vapor–phase deposition and decomposition on support materials in a fluidized–bed reactor // Preparation of catalysts VI. Scientific bases of the preparation of heterogeneous catalysts Eds. G. Poncelet et al. – Elsevier Science B. V. – 1995. – 189 –P. 1009–1016.

Babich I. V., Plyuto Yu. V., Van der Voort P., Vansant E. F. Thermal transformations of chromium acetylacetonate on silica surface // J. Colloid Interf. Sci. – 1997. – V. 189. – P. 144–150.

Hakuli A., Kytökivi A. Binding of chromium acetylacetonate on a silica support // Phys. Chem. Chem. Phys. – 1999. – V. 1. – P. 1607–1613.

Weckhuysen B. M., Rao R. R., Pelgrims J., Schoonheydt R. A., Bodart P., Debras G., Collart O., Van Der Voort P., Vansant E. F. Synthesis, spectroscopy and catalysis of [Cr(acac)3] complex grafted onto MCM–41 materials: formation of polyethylene nanofibres within mesoporous crystalline aluminosilicates // Chem. Eur. J. – 2000. – V. 6. – P. 2960–2970.

Kytökivi A., Jacobs J.–P., Hakuli A., Meriläinen J., Brongersma H. H. Surface characterization and activity of chromia/alumina catalysts prepared by atomic layer epitaxy // J. Catal. – 1996. – V. 162. – P. 190–197.

Babich I. V., Plyuto Yu. V., Van der Voort P., Vansant E. F. Gas–phase deposition and thermal transformations of Cr(acac)3 on the surface of alumina supports // J. Chem. Soc., Faraday Trans. – 1997. – V. 93. – P. 3191–3196.

Puurunen R. L., Airaksinen S. M. K., Krause A. O. I. Chromium(III) supported on aluminum–nitride–surfaced alumina: characteristics and dehydrogenation activity // J. Catal. – 2003. – V. 213. – P. 281–290.

Calleja G., Aguado J., Carrero A., Moreno J. Chromium supported onto swelled Al–MCM–41 materials: a promising catalysts family for ethylene polymerization // Catal. Commun. – 2005. – V. 6. – P. 153–157.

Calleja G., Aguado J., Carrero A., Moreno J. Preparation, characterization and testing of Cr/AlSBA–15 ethylene polymerization catalysts // Appl. Catal. A. – 2007.–V.316. – P.22–31.

Ustinov A.Y., Ustinova O.M., Vovna V.I., Kazachek M.V. Electron absorption spectra and electronic structure of chromium tris–β–diketonates // Russ. J. Coord. Chem. – 1994. – V. 20. – P. 600–603.

George W.O. The infrared spectra of chromium (III) acetylacetonate and chromium (III) malondialdehyde // Spectrochim. Acta. – 1971. – V. 27A. – P. 265–269.

Nakamoto K. Infrared and Raman spectra of inorganic and coordination compounds. – 4th ed. – Wiley–Interscience, 1986.

Coates J. Interpretation of infrared spectra, a practical approach. // Encyclopaedia of Analytical Chemistry. R. A. Meyers (Ed.). – Chichester: Wiley, 2000. – 10815 p.

16.Barnum D. W. Electronic absorption spectra of acetylacetonato complexes – I. Complexes with trivalent transition metal ions // J. Inorg. Nucl. Chem. – 1961. – V. 21. – P. 221–237.

Mehrotra R. C. Chemistry of metal b–diketonates // Pure Appl. Chem. – 1988. – V. 60. – P. 1349–1356.

Davydenko L. A., Grebenyuk A. G., Plyuto Yu. V. The state of chromium acetylacetonate on the fumed silica surface // Chem. Phys. Technol. Surf. – 2004. – V. 10. – P. 40–45.

NIST Chemistry WebBook, NIST Standard Reference Database Number 69, http://webbook.nist.gov/cgi/cbook.cgi?ID=C123546&Units=SI&Mask=200#Mass–Spec.>

Spectral Database for Organic Compounds, SDBSWeb : http://riodb01.ibase.aist.go.jp/sdbs/ (National Institute of Advanced Industrial Science and Technology, 26 Sept. 2009).

surface 2(17)
Опубліковано
2010-08-28
Як цитувати
Davydenko, L., Mischanchuk, B., Pokrovskiy, V., Babich, I., & Plyuto, Y. (2010). Долідження Cr(acac)3 на поверхні оксидів кремнію та алюмінію методами ТПД–МС, УФ та ІЧ спектроскопії. Поверхня, (2(17), 119-128. вилучено із https://surfacezbir.com.ua/index.php/surface/article/view/405
Номер
№ 2(17) (2010): Поверхня
Розділ
Фізико-хімія поверхневих явищ
  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.