Адсорбція фолієвої кислоти на поверхні нанокристалічного діоксиду церію
Анотація
Адсорбцію фолієвої кислоти з водних розчинів на поверхні нанокристалічного діоксиду церію кількісно оцінено з точки зору теорії комплексоутворення на поверхні. За даними потенціометричного титрування визначено константи рівноваги протолітичних реакцій гідроксильних груп на поверхні діоксиду церію. Дослідження адсорбції фолієвої кислоти з водних розчинів в залежності від рН дозволило розрахувати константи стійкості відповідних поверхневих комплексів.
Посилання
Jakupek M.A., Unfried P., Keppler B.K. Pharmacological properties of cerium compounds // Rev. Physiol. Biochem. Pharmacol. – 2005 – V. 153. – P. 101 – 111.
Иванов В.К., Щербаков А.Б., Усатенко А.В. Структурно-чувствительные свойства и биомедицинские применения нанодисперсного диоксида церия // Успехи химии. – 2009. – Т. 78, № 9. – С. 924 – 941.
Иванов В.К., Щербаков А.Б., Жолобак Н.М., Иванова О.С. Необычные свойства диоксида церия // Природа. – 2011. – №.3. –С. 47 – 57.
Иванов В.К., Полежаева О.С., Шапорев А.С. Синтез и исследование термической устойчивости золей нанокристаллического диоксида церия, стабилизированных лимонной и полиакриловой кислотами // Журн. неорган. химии. – 2010. – Т. 55, № 3. – С. 368 – 373.
Власова Н.Н. Сравнение моделей комплексообразования на поверхности для количественного описания кислотных свойств высокодисперсного кремнезема // Химия, физика и технология поверхности. – 2008. – Вып. 14. – С. 6 – 15.
Westall J.C., Hohl H., A comparison of electrostatic models for the oxide/ solution interface // Adv. Colloid Interface Sci. – 1980. – V. 12. – P. 265–294.
Kosmulski M. Chemical properties of material surfaces. – New-York – Basel: Marcel Dekker, 2001. – 780 p.
Davis J.A., Kent D.B. Surface complexation modeling in aqueous geochemistry // Rev. Mineralog. – 1990. – V. 23. – P.177–260.
Ludwig Chr. GRFIT, a Program for Solving Speciation Problems, Evaluation of Equilibrium Constants, Concentrations, and Other Physical Parameters. Internal Report of University of Bern, 1992.
Ленинджер А. Биохимия. – Москва: Мир, 1976. – 957 С.
Яцимирский К.Б., Крисс Е.Е., Гвяздовская В.Л. Константы устойчивости комплексов биометаллов с лигандами. Справочник. – Киев: Наук. думка, 1979. – 228 c.
Blakley R.L. The biochemistry of folic acid and related pteridines. – Amsterdam: North-Holland Co, 1969. – 570 P.
Biber M., Stumm W. An in-situ ATR-FTIR study: the surface coordination of salicylic acid on aluminum and iron (III) oxides // Environ. Sci. Technol. – 1994. – V.28, № 5. – P. 763–768.
Giancomelli C.E., Avena M.J., De Pauli C.P. Aspartic acid adsorption onto TiO2 particle surface, experimental data and model calculations // Langmuir. – 1995. – V. 11, №9. – P. 3483 – 3490.
Kallay N., Preocanin T., Markovic J., Kovacevic D. Adsorption of organic acids on metal oxides // Colloids Surfaces A: Physicochemical Eng. Aspects. – 2007. – V. 306, №1-3. – P. 40– 48.
Parikh S.J., Kubicki J.D., Jonnson C.M., Jonnson C.L., Hazen R.M., Sverjensky D.A., Sparks D.L. Evaluation glutamate and aspartate binding mechanisms to rutile via ATR-FTIR spectroscopy and quantum chemical calculations // Langmuir. – 2011. – V. 27, №5. – P. 1778 – 1787.
Greiner E., Kumar K., Sumit M., Guiffre A., Zhao W., Pedersen J., Sahai N. Adsorption of L-glutamic and L-aspartic acid to γ-Al2O3 // Geochim. Cosmochim. Acta. – 2014. – V. 133. – P. 142 – 155.
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
