Строение и свойства пирогенных титанокремнеземов

  • В. И. Зарко Інститут хімії поверхні Національної академії наук України
  • Е. Ф. Воронин Інститут хімії поверхні Національної академії наук України
  • Г. М. Козуб Інститут хімії поверхні Національної академії наук України
  • Е. М. Пахлов Інститут хімії поверхні Національної академії наук України
  • Р. В. Сушко Інститут хімії поверхні Національної академії наук України

Анотація

Изучение строения и физико-химических свойств пирогенных титанокремнеземов (ТК), позволило показать, что синтез пирогенным способом смешанной системы SiO2 – TiO2 приводит к созданию нового непористого высокодисперсного неорганического материала, обладающего стабильной структурой, специфическими физико-химическими характеристиками и новыми активными центрами поверхности.

Посилання

Сушко P. В., Воронин Е. Ф., Чуйко А. А. // Журн. физ. химии.— 1979.— 53, № 9.— С. 2395—2396.

Чуйко А. А., Воронин Е. Ф., Тертых В. А. и др. // Адсорбция и адсорбенты.— 1983.— Вып. 11.— С. 22—29.

Сушко Р. В., Гетте А. В., Миронюк И. Ф., Чуйко А. А. // Журн. прикл. химии.— 1989.— 57, № 6.—С. 1230—1234.

Зарко В. И., Гетте А. В., Козуб Г. М. и др. // Изв. АН СССР. Неорган. материалы.—1983.— 19, № 2.—С. 239—241.

Гетте А. В., Зарко В. И., Козуб Г. М., Чуйко А. А // Укр. хим. журн.— 1988.—54, № 6.— С. 653—655.

Пахлов Е. М., Воронин Е. Ф., Сушко Р. В. // Журн. прикл. спектроскопии.— 1987.— 47, № 2.— С. 311— 313.

Kriegsmann H., Zicht К. // Zs. Electrochem.— 1958.— 62, N 10.— S. 1163—1174.

Борисов С. И., Воронков М. Г., Лукевиц Э. Я. Кремнеэлементоорганические соединения. Производные неорганогенов.— Л. : Химия.— 1966.— 641 с.

Зарко В. И., Горлов Ю. И., Брей В. В. и др. Теорет. и эксперим. химия.— .1986.— 22, № 2,— С. 240—243.

Зарко В. И., Козуб Г. М., Сталов В. Г. и др. // Укр. хим. журн.— 1988.— 54, № 11.— С. 1144-1147.

Варшал В. Г., Бобров А. В., Маврин Б. Н. и др. // Докл. АН СССР.— 1974.— 216, № 2.—С. 374—377.

Воронин Е. Ф., Пахлов Е. М., Турутина Н. В., Сушко Р. В. // Журн. прикл. химии.— 1989.— 51, № 2.— С. 399—401.

43. Юрченко Г. Р., Морев А. В., Пахлов Е. М. и др. // Укр. хим. журн.— 1988.— 54, №5.— С. 476—479.

Чуйко А. А., Тертых В. А., Козаков К. П. и др. // Адсорбция и адсорбенты.— 1980.— Вып. 8.—С. 39—42.

Алесковский В. Б. Стехиометрия и синтез твердых соединений.— Л. : Наука, 1976.— 140 с.

Воронков М. Г., Малетина Е. А., Роман В. К. Гетеросилоксаны.— Новосибирск : Наука.— 1984.— 280 с.

Пахлов Е. М., Воронин Е. Ф., Богилло В. И., Чуйко А. А. // Докл. АН УССР. Сер. Б.— 1989.— № 8.— С. 50—52.

Гаврилюк К. В., Горлов Ю. И., Назаренко В. А. и др. // Теорет. и эксперим. химия.— 1983.— 19, № 3.— С. 364—367.

Лысюк Л. С., Зарко В. И., Огенко В. М. и др. // Докл. АН УССР. Сер. Б,— 1988.—№ 5.— С. 55—58.

Опубліковано
1993-06-02
Як цитувати
Зарко, В. И., Воронин, Е. Ф., Козуб, Г. М., Пахлов, Е. М., & Сушко, Р. В. (1993). Строение и свойства пирогенных титанокремнеземов. Поверхня, (1), 79-84. вилучено із https://surfacezbir.com.ua/index.php/surface/article/view/9
Номер
№ 1 (1993): Хімія, фізика та технологія поверхні
Розділ
Структура поверхности, природа и свойства ее активных центров
  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.