Деструкція карбамідформальдегідної смоли наповненої кремнеземними матеріалами
Анотація
Вплив наповнювачів на термічний розклад композицій карбамідоформальдегидної смоли з нанокремнеземом, скляними та базальтовими волокнами досліджений методом програмованої термодесорбції з масс-пектрометричною регістрацією летючих продуктів. Встановлено, що наповнення смоли та варіювання маси сорбованої воды приводять до зміни складу летючих продуктів, розширенню температур розкладу полімера, появі високотемпературної смуги деструкції.
Посилання
Polymer- matrix Nanocomposites. Processing, Manufacturing, and Application: An Overview / F.Hussain, M.Hajjati, M.Okamoto, R.E.Gorga // J. Composite Mater. - 2006. -V. 40,№ 17.-P. 1511-1575.
Андриевский P.A. Термическая стабильность наноматериалов // Успехи химии. - 2002. - Т. 71, № 10. - С. 967 - 981.
Л.Ф. Николаев. Синтетические полимеры и пластические массы на их основе. - М. - Л.: Химия, 1964. - 784 с.
Золь диоксида кремния как компонент карбамидоформальдегидного адгезива / Л.А. Леонович, Л.П. Коврижных, В.И. Корнеев и др // Журн. прикл. химии - 2002. - Т. 75, № 8. - С. 1363 - 1365.
Дудкин Б.Н., Кривошапкин П.В., Кривошапкина Е.Ф. Влияние частиц нанооксида алюминия на свойства карбамидоформальдегидной смолы // Журн. прикл. химии. - 2006.-Т. 79,№9.-С. 1538-1541.
Маслош В.З., Котова В.В., Маслош О.В. Влияние ацетилацетона на остаточное содержание формальдегида в мочевинно-формальдегидной смоле // Журн. прикл. химии. - 2002. - Т. 75, № 8. - С, 1396 - 1397.
Park Byung-Dae. Thermal curing behavior of modified urea-formaldehyde resin adhesives with two formaldehyde scavengers and their influence on adhesion performance // J. Appl. Polym. Science. - 2008. - V. 110, № 3. - P. 1573-1580.
Снычева E.B., Глазков C.C. Влияние клеевых латексных композиций на процесс отверждения карбамидоформальдегидных смол // Пласт, массы. - 2006. - № 5. - С. 9-11.
Стойчева-Радованович Б.Ц., Джович С. Термостабильность композиций на основе мочевинно-формальдегидной смолы И Пласт, массы. - 1992. -№ 3. - С. 32.
Siimer К., Chrisljanson P., Kaljuvee Т. TG-DTA study of meiamine-urea-formaldehyde resins // J. Therm. Anal. Calorimetry. - 2008. - V. 92, № 1. - P. 19-27.
Наполнители для полимерных композиционных материалов: / Под ред. П.Г. Бабаевского. - М.: Химия, 1981. - 736 с.
Грасси Н., Скотт Дж. Деструкция и стабилизация полимеров. - М.: Мир, 1988. - 444 с.
Липатов Ю.С. Физико-химические основы наполненных полимеров. - М.: Химия, 1991.-264 с.
Брык М.Т. Деструкция наполненных полимеров. - М.: Химия. 1989, - 191 с.
Лыгин В.И. Модели жесткой и мягкой поверхности конструирования микроструктуры поверхности кремнезема // Рос. хим. журнал. - 2002. - Т. 46. №3.-С. 12-18.
Zhuravlev L.T. Surface characterization of amorphous silica- review of works from the formed USSR // Coll. Surf. A. -1993, - V. 74, № 1. - P. 71-90.
Радиопрозрачные изделия из стеклопластиков. / И.Г. Гуртовник, В.И. Соколов. Н.Н. Трофимов, С.И. Шалуев - М.: Мир, 2003. - 368 с.
Маслош В.З., Котова В.В., Маслош О.В.Влияние технологических параметров на строение мочевиноформальдегидной смолы // Журн, прикл. химии. - 2003.-Т. 76, №3. -С. 498 -501.
Определение строения мочевинно-формальдегидных смол линейно разветвленной структуры методом ЯМР / И.Я. Слоним, С.Г. Алексеева, Я.Г. Урман и др. // Высокомолекулярные соединения. - 1977. - Т. 19А., № 4. - С. 776 - 784.
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.



